Економіка Підприємства

Спеціальність 071 "Облік і оподаткування"

Header image

Лекція №19

Тема: Сутність та завдання фінансової діяльності підприємства. Види прибутку. Рентабельність підприємства.

Література

Основна

  1. Бойко В.В. Економіка підприємства України – Д.,1997р.
  2. Шегда А.В. Економіка підприємства – Київ: Знання, 2005р.

Додаткова

  1. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства – К.;1995р.
  2. Бойчик І.М. Економіка підприємства – Київ: Каравела, 2002р.

План лекції

  1. Сутність фінансової діяльності підприємства.
  2. Завдання фінансової діяльності підприємства.
  3. Фінансовий план та його зміст.
  4. Види прибутку підприємства.
  5. Функції прибутку підприємства.
  6. Показники фінансового стану підприємства.
  7. Рентабельність підприємства та її види.

1. Сутність фінансової діяльності підприємства полягає у виникненні грошових відносин, пов’язаних з неперервним кругообігом коштів у формах витрачання ресурсів, одержання доходів, їх використання, а також з приводу відносин з постачальниками, покупцями продукції, працівниками підприємства, державними органами і т.д.

Фінансування поділяється на внутрішнє і зовнішнє в залежності від джерел коштів. Важливими формами фінансування підприємства є кредит, випуск цінних паперів. Спеціальними формами довгострокового кредитування є оренда і лізинг (оперативний і фінансовий).

2. Основні завдання фінансової діяльності підприємства:

  1. вибір форм фінансування та їх оптимальне співвідношення;
  2. вибір структури капіталу підприємства, напрямків його використання;
  3. збалансування надходжень і видатків платіжних засобів підприємства у часі;
  4. забезпечення своєчасності розрахунків;
  5. підтримання необхідної ліквідності.

3. Інструментом управління фінансами підприємства є фінансовий план. Основна мета складання фінансового плану підприємства – узгодження доходів з витратами у плановому періоді. Цей план є підсумковим і одним із важливих розділів бізнес-плану підприємства. він включає:

  1. прогнозні дані щодо обсягів реалізації продукції ( обчислюються на основі прогнозів продажу і використовуються для розрахунку потреби в обладнанні, чисельності робітників і т.д.);
  2. баланс грошових надходжень і витрат (визначається сума коштів, необхідна для реалізації підприємницького проекту в часовому розрізі; є засобом перевірки синхронності надходжень і витрат коштів);
  3. таблицю доходів та витрат (характеризує формування прибутку підприємства в часі);
  4. баланс активів і пасивів підприємства (дає змогу оцінити, які суми вкладені в активи і за рахунок яких пасивів підприємець фінансуватиме створення цих активів);
  5. ) визначення точки беззбитковості (вона показує ту величину обсягу випуску продукції при якій досягається самоокупність виробництва, при подальшому нарощуванні обсягів випуску підприємство одержує прибутки).

Фінансовий план складається на кожний поточний рік з поквартальним виділенням двох розділів: надходжень і витрат (платежів).

Головним елементом фінансового плану є баланс, тобто деталізована репрезентація фінансового стану підприємства на конкретний момент часу.

Баланс складається з двох частин: активу і пасиву. В активі балансу відображається все те, чим володіє підприємство на момент складання балансу. В пасиві – джерела утворення і нагромадження капіталу.

В балансі виділені такі розділи:

Актив – необоротні активи, оборотні активи, витрати майбутніх періодів.

Пасив – власний капітал, забезпечення наступних витрат і платежів, довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання, доходи майбутніх періодів.

Співвідношення між окремими групами активів і пасивів балансу має важливе значення для оцінки фінансового стану підприємства.

Незадовільний фінансово-економічний стан підприємства спричиняється його збитковою діяльністю або низьким рівнем рентабельності, нераціональним розміщенням фінансових ресурсів. Усе це може призвести до банкрутства. В загальних рисах явище банкрутства визначено в Законі України “Про підприємства в Україні”, де розглянуто також питання організації процедури банкрутства, створення ліквідаційної комісії, її повноваження, умови роботи тощо.

Під банкрутством розуміють пов’язану з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність підприємства в установлений термін виконати свої зобов’язання перед державою або іншими кредиторами.

Рішення про банкрутство підприємств приймає арбітражний суд. Визнання підприємства банкрутом спричинює негайне припинення його функціонування як юридичної особи, а всі права щодо розпорядження його майном, майновими правами і обов’язками переходять до ліквідаційної комісії, яка займається реалізацією майна банкрута, здійснює інші заходи, спрямовані на задоволення вимог кредиторів.

4. Прибуток – це частина доходу , що залишається підприємству після відшкодування усіх витрат, пов’язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності. В умовах ринку прибуток є джерелом усіх фінансових ресурсів підприємства.

Розрізняють такі види прибутку:

Загальний (балансовий) прибуток — весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу.

Прибуток після оподаткування (чистий прибуток) — прибуток, що реально поступає в розпорядження підприємства після сплати податків.

Валовий прибуток — це різниця між виручкою та виробничими витратами (собівартістю продукції, визначеною калькулюванням за неповними витратами). Це поняття включає власне прибуток і так звані невиробничі витрати — адміністративні, комерційні.

Операційний прибуток, що його часто називають чистим прибутком, дорівнює валовому прибутку за мінусом невиробничих витрат.

Маржинальний прибуток характеризує величину виручки від проджу продукції за мінусом змінних витрат. Отже, такий прибуток за величиною збігається з валовим прибутком, коли калькулювання здійснюватиметься лише за змінними витратами.

З чистого прибутку підприємства сплачуються борги та проценти за кредити, а решта розподіляється на фонди споживання (виплати власникам, акціонерам, персоналу за результати роботи) та фонд нагромадження (використовується на інвестиційні потреби та створення резервного фонду).

Прибуток підприємства формується за рахунок таких джерел:

  1. прибуток від реалізації;
  2. прибуток від продажу майна;
  3. прибуток від позареалізаційних операцій.

Джерелами формування загальної величини прибутку підприємства є:

  • продаж (реалізація) продукції (послуг);
  • продаж непотрібного майна;
  • позаопераційні (пасивні) операції.

Прибуток від продажу продукції обчислюється як різниця між виручкою від продажу продукції (без урахування податку на додану вартість й акцизного збору) та її повною собівартістю.

6. Основні функції прибутку:

  1. прибуток як основа інноваційних рішень;
  2. мірило успіху діяльності підприємства;
  3. джерело самофінансування і розвитку;
  4. винагорода власникам, працівникам.

Поділ прибутку на частини, що відображають конкретні напрямки її використання:

  1. прибуток, що спрямовується за межі підприємства у вигляді виплат власникам корпоративних прав і персоналу фірми за результатами роботи як заохочувальний захід, на соціальну підтримку тощо (розподілений прибуток);
  2. прибуток, що залишається на підприємстві, є фінансовим джерелом його розвитку і спрямовується у резервний та інвестиційний фонди (нерозподілений прибуток).

Показники фінансового стану підприємства:

  1. показник ліквідності характеризує здатність фірми виконувати свої поточні (короткострокові) зобов’язання за рахунок поточних активів.
  2. Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття) – відношення поточних активів до поточних зобов’язань.
  3. Показники платоспроможності. Платоспроможність підприємства – це здатність виконувати свої короткі та довгострокові зобов’язання за рахунок власних активів.

7. Рентабельність — це відносний показник ефективності роботи підприємства, який у загальній формі обчислюється як співвідношення прибутку і витрат. Застосовується як співвідношення прибутку і витрат. Застосовувані модифікації (різновиди) цього показника:

  1. рентабельність активів (Ра) характеризує ефективність використання усього наявного майна підприємства та обчислюється за формулою

    $$Р_а=\frac{П_з}{К_а}*100$$

    де Пз — загальний прибуток підприємства за рік; Ка — середня сума активів за балансом;

  2. рентабельність власного капіталу (Рвк) відображає ефективність використання активів, утворених за рахунок власних коштів:

    $$Р_вк=\frac{П_ч}{К_в}*100$$

    де Пч — чистий прибуток підприємства в розрахунковому році; Кв — величина власного капіталу, яка береться за балансом як сума активів за вирахуванням усіх боргових зобов’язань;

  3. рентабельність акціонерного капіталу (Рак) визначає верхню межу дивідендів на акції та обчислюється за формулою:

    $$Р_ак=\frac{П_ч}{К_с(а)}*100$$

  4. рентабельність продукції (Зп) характеризує ефективність витрат на її виробництво та збут. Вона визначається за формулою:

    $$Р_п=\frac{П_р}{К_р}*100$$

    де Пр — прибуток від реалізації продукції за певний період; Ср — повна собівартість реалізованої продукції;

  5. рентабельність одного виробу (Рі) розраховується за формулою:

    $$Р_і=\frac{Ц_і-С_і}{С_і}*100$$

    де Ці, Сі — відповідно ціна і повна собівартість і-го виробу.

Дохід підприємства від операційної діяльності складається з доходу від його основної діяльності та інших операційних доходів.

Основна діяльність підприємства пов’язана з виробництвом та збутом продукції (наданням послуг, виконанням робіт) і повинна забезпечувати отримання доходів, достатніх для відшкодування витрат виробництва й обігу, а також отримання певного прибутку.

Дохід підприємства від операційної діяльності визначається двома методами: касовим і нарахувань.

При касовому методі доходом, або виручкою, підприємства вважаються грошові кошти, що надійшли від покупців протягом певного періоду на розрахунковий рахунок або в касу підприємства за фактично відвантажену продукцію (надані послуги, виконані роботи).

При методі нарахувань доходом, або виручкою, підприємства за певний період є вартість відвантаженої в цей період покупцям продукції (наданих послуг, виконаних робіт) незалежно від того, чи оплачена вона покупцями протягом цього періоду.

В Україні для визначення виручки підприємства застосовується метод нарахувань.

Крім доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємство в результаті операційної діяльності отримує й інші операційні доходи. До них належать отримана від орендарів орендна плата за тимчасово надане їм у користування майно; дооцінка запасів матеріальних цінностей на складі підприємства; дохід від підвищен- ня курсу валюти, яку має підприємство на банківських рахунках (якщо валютні операції необхідні для забезпечення основної діяльності підприємства, наприклад імпорт сировини), тощо.

В інший спосіб формуються доходи від фінансово-інвестиційної діяльності підприємства. Їх поділяють на дві групи: доходи від участі в капіталі та інші фінансові доходи.

До доходів від участі в капіталі належить прибуток, отриманий підприємством від здійснених ним інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких здійснюється за методом участі в капіталі. Згідно з цим методом отриманий такими підприємствами чистий прибуток не розподіляється між підприємствами-інвесторами, а пропорційно до їх часток у капіталі цих підприємств збільшує балансову вартість їхніх інвестицій.