Економіка Підприємства

Спеціальність 071 "Облік і оподаткування"

Header image

Лекція №15

Тема: Основні показники виробничої програми.

Література

Основна

  1. Бойко В.В. Економіка підприємства України – Д.,1997р.
  2. Шегда А.В. Економіка підприємства – Київ: Знання, 2005р.

Додаткова

  1. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства – К.;1995р.
  2. Бойчик І.М. Економіка підприємства – Київ: Каравела, 2002р.

План лекції

  1. Виробнича програма підприємства.
  2. Показники виробничої програми підприємства

Виробнича програма у вартісному виразі розробляється підприємством по товарній продукції в порівнювальних цінах. Для планування інших показників (прибутку, собівартості) товарна продукція визначається в діючих цінах підприємства. Отже, в основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники.

Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях за номенклатурою й асортиментом.

Номенклатура — це перелік назв окремих видів продукції.

Асортимент — це різновидність виробів у межах даної номенклатури.

Номенклатура виробів підприємства може бути централізованою і децентралізованою.

Централізована номенклатура формується шляхом укладання державних контрактів і державних замовлень.

Децентралізована номенклатура формується підприємством самостійно на основі вивчення ринкового попиту на свою продукцію та встановлення прямих контактів зі споживачами шляхом укладання договорів поставок.

Натуральні показники, зазвичай, представляються у фізичних одиницях виміру (метри, штуки, тони і т. д.). Значення натуральних показників виробничої програми в умовах ринку зростає, оскільки саме вони дають можливість оцінити ступінь задоволення потреб споживачів у певних товарах з урахуванням якісної характеристики товарів.

На основі виробничої програми в натуральному виразі визначають вартісні показники: товарну, валову продукцію у порівнюваних цінах, товарну і реалізовану продукцію у діючих цінах підприємства.

Отже, обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках встановлюють на основі обсягу поставок:

$$ОВ=ОП-З_{п}+З_{к} $$

де ОВ — обсяг виробництва продукції в натуральних одиницях; ОП — обсяг поставок у натуральних одиницях; Зп — запаси продукції на складі на початок планового року у натуральних одиницях; Зк — запаси продукції на складі на кінець планового року у натуральних одиницях.

Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрішньозаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва.

Найважливішим показником виробничої програми є товарна продукція. Вона включає до свого складу всю виготовлену в плановому або попередньому періодах продукцію, що відповідає стандартам, технічним умовам, прийнята у ВТК, упакована і підготовлена до реалізації:

$$ТП=ГП+Н+П_{п.х}+Т_{н.с}+Р_{к.б}+П_{д.г}+Р_{с.к}$$

де ТП — товарна продукція; ГП — готова продукція; Н — напівфабрикати, які поставляються на сторону; Пп.х — послуги промислового характеру; Тн.с — товари народного споживання; Рк.б — роботи з капітального будівництва, які виконуються власниками; Пд.г— продукція допоміжних господарств, призначена для реалізації "на сторону"; Рс.к.— середні та капітальні ремонти, що виконуються власними силами.

Товарна продукція оцінюється в діючих оптових цінах, по собівартості, в натуральних показниках, у трудових показниках (для внутрізаводського планування).

Наступним показником виробничої програми є валова продукція, що включає до свого складу всю продукцію у вартісному виразі, незалежно від ступеня її готовності:

$$ВП=ТП(НЗВ_{п}-НЗВ_{к})-(I_{п}-I_{к})$$

де ВП — валова продукція; НЗВп — вартість залишків незавершеного виробництва на початок планового періоду; НЗВк— вартість залишків незавершеного виробництва на кінець планового періоду; Іп — вартість інструменту для власних потреб на початок планового періоду; Ік — вартість інструменту для власних потреб на кінець планового періоду. Це найбільш загальний показник, який відображає всю роботу підприємства.

Валову продукцію можна також обчислити за такою формулою:

$$ВП=ВО-ВЗО,$$

де ВО — валовий оборот підприємства; ВЗО — внутрішньозаводський оборот підприємства.

Валовий оборот підприємства — це обсяг валової продукції незалежно від того, де вона буде використана: чи в межах підприємства, чи поза ним.

Внутрішньозаводський оборот — це та кількість продукції підприємства, яка використовується всередині його для подальшої переробки.

Вимірюється валова продукція в діючих оптових цінах, за собівартістю та в нормо-годинах. За показником валової продукції визначається потреба в матеріальних, трудових і фінансових ресурсах, необхідних для виконання виробничої програми. Валові показники мають істотний недолік, що спотворює об'єктивну оцінку роботи підприємства: у них враховуються витрати минулої праці (матеріальні витрати й амортизація), що призводить до повторного розрахунку.

Важливе значення для аналізу виробничої програми має показник незавершеного виробництва у вартісному виразі:

$$ НЗВ=K_{в}*С*Т_{ц}*\frac{К_{н.в}}{Д} $$

де НЗВ — величина незавершеного виробництва; Кв — кількість виробів; С — собівартість одного виробу; Тц — тривалість циклу виготовлення одного виробу; Кн.в — коефіцієнт наростання витрат при виготовленні виробу; Д — кількість робочих днів у розрахунковому періоді.

Коефіцієнт наростання витрат при виготовлені виробу розраховується:

$$ K_{н.в}=\frac{M+0,5C}{C}$$

або

$$K_{н.в}=\frac{C_{0}+0,5C_{1}}{C_{0}+C_{1}}$$

де М — сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу; С — собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат; С0 — одноразові витрати на початку циклу виготовлення продукції; С1 — поточні витрати на виготовлення продукції.

Незавершене виробництво — це продукція, яка перебуває на різних проміжних стадіях виробничого циклу. Вона включає надходження матеріалів зі складу в цех та їх перебування у виробничому процесі до моменту здачі виробів на склад готової продукції. Значить, до незавершеного виробництва належать предмети праці, які знаходяться в процесі транспортування, а також напівфабрикати на цехових складах. Розміри незавершеного виробництва залежать від обсягів виробництва продукції, тривалості виробничого циклу тощо.

Обсяг реалізованої продукції включає вартість усіх готових виробів, що були поставлені покупцям і оплачені ними, та вартість інших виконаних робіт, котрі входять в товарну продукцію:

$$РП=ТП+(Зл_{п}-Зл_{к})+(ВЗл_{п}-ЗЗл_{к})$$

де РП — реалізована продукція; Злп — залишки нереалізованої продукції на початок планового періоду; Злк — залишки нереалізованої продукції на кінець планового періоду; ВЗлп — залишки продукції відвантаженої, за яку термін оплати не настав на початок планового року; ЗЗлк — залишки продукції на відповідальному зберіганні у покупців на кінець планового року.

Вартість робіт непромислового характеру до обсягу реалізації не входить. Обсяг реалізованої продукції вимірюється в діючих оптових цінах підприємства, а при розрахунку прибутку від реалізації — також за собівартістю. Цей показник враховує результати реалізаційної діяльності. Тому він мас особливе значення в умовах ринку і є основним при визначенні показників фінансового плану (прибутку, потреби в оборотних засобах).

Обсяг реалізованої продукції з урахуванням виконання плану поставок розраховують, як вартість реалізованої продукції за вирахуванням вартості недопоставленої продукції.

Обсяг чистої продукції підприємства обчислюють за формулою:

$$ЧП=ТП-(М_{в}+А),$$

де ЧП — чиста продукція підприємства; Мв — матеріальні витрати на виробництво продукції; А — сума амортизаційних відрахувань за відповідний період.

Чиста продукція може бути обчислена як сума основної та додаткової заробітної плати підприємства з відрахуваннями на соціальні заходи і прибутку.

Ще одним показником, близьким за своїм значенням до чистої продукції, є умовно чиста продукція:

$$УЧП=ЧП+А,$$

де А — сума амортизаційних відрахувань за відповідний період.

Отже, на відміну від чистої продукції, умовно чиста продукція включає амортизаційні відрахування.

Інколи застосовуються при розробці виробничої програми наступні показники:

  • нормативна вартість обробки;
  • нормативна заробітна платня;
  • нормативна чиста продукція.

Найбільший інтерес серед цих додаткових показників представляє нормативна вартість обробітку, яка одержується як добуток показника нормативної вартості обробітку одного виробу і-го виду і кількості виготовлених виробів і-го виду.

Аналіз виробничої програми проводиться за динамікою обсягу випуску продукції, за номенклатурою й асортиментом, ритмічністю роботи підприємства, якістю продукції, резервах росту виробництва.

Найбільш важливими та узагальнюючими показниками серед виїдена ведених є показники обсягу випуску та реалізації продукції. За динамікою обсягу випуску продукції аналіз здійснюється так:

$$ОВ=\frac{ОВ_{ф}}{ОВ_{п}}*100 відсотків$$

де ОВф — фактичний обсяг випуску продукції; ОВп — плановий обсяг випуску продукції.

Аналогічно аналізується обсяг реалізованої продукції:

$$ОР=\frac{ОР_{ф}}{ОР_{п}}*100 відсотків$$

де ОРф — фактичний обсяг реалізації продукції; ОРп — плановий обсяг реалізації продукції.

Взагалі, за вищенаведеними показниками аналіз проводиться зіставленням їх фактичних і планових величин.

2. Виробнича програма у вартісному виразі розробляється підприємством по товарній продукції в порівнювальних цінах. Для планування інших показників (прибутку, собівартості) товарна продукція визначається в діючих цінах підприємства. Отже, в основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники.

Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях за номенклатурою й асортиментом.

Номенклатура — це перелік назв окремих видів продукції.

Асортимент — це різновидність виробів у межах даної номенклатури. Номенклатура виробів підприємства може бути централізованою і децентралізованою.

Централізована номенклатура формується шляхом укладання державних контрактів і державних замовлень.

Децентралізована номенклатура формується підприємством самостійно на основі вивчення ринкового попиту на свою продукцію та встановлення прямих контактів зі споживачами шляхом укладання договорів поставок.

Натуральні показники, зазвичай, представляються у фізичних одиницях виміру (метри, штуки, тони і т. д.). Значення натуральних показників виробничої програми в умовах ринку зростає, оскільки саме вони дають можливість оцінити ступінь задоволення потреб споживачів у певних товарах з урахуванням якісної характеристики товарів. На основі виробничої програми в натуральному виразі визначають вартісні показники: товарну, валову продукцію у порівнюваних цінах, товарну і реалізовану продукцію у діючих цінах підприємства.

Вартісними показниками виробничої програми підприємства є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрізаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва.

В обсяг товарної продукції включають готову продукцію, послуги, ремонтні роботи, капітальний ремонт свого підприємства, напівфабрикати і запасні частини на сторону, капітальне будівництво для непромислових господарств свого підприємства, роботи пов’язані з освоєнням нової техніки, тару, що не входить в гуртову ціну виробу.

Обсяг товарної продукції (ТП) визначають за формулою:

$$ТП=\sum{Nі}*Ці+Р, грн.,$$

Nі – випуск продукції і-того виду в нат.од.; Ці – гуртова ціна підприємства одиниці виробу і-того виду, грн..; Р – вартість робіт і послуг на сторону, грн..;

У валову продукцію (ВП) включають всю продукцію у вартісному виразі, незалежно від ступеня її готовності і визначають за формулою:

$$ВП=ТП(НЗВ_{п}-НЗВ_{к})-(I_п-I_к)грн.,$$

НЗВп, НЗВк – вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на початок і кінець планового періоду, грн..; Іп, Ік – вартість інструменту для власних потреб відповідно на початок і кінець планового періоду, грн..

Валовий оборот підприємства (ВО)– обсяг валової продукції незалежно від того, де вона буде використана на підприємстві чи поза ним.

Внутрізаводський оборот (ВЗО) – кількість продукції підприємства, яка використовується всередині нього для подальшої переробки. Валову продукцію можна також обчислити:

$$ВП=ВО_ВЗО,грн.,$$

Реалізована продукція (РП) – продукція, яка відвантажена споживачеві і за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства або мають надійти у визначений термін. Розраховується за формулою:

$$РП = ТП+ (Гп - Гк) + (Внп – Внк), грн.,$$

Гп, Гк – залишки готової нереалізованої продукції на початок і кінець планового року, грн.; Внп, Внк – залишки продукції відвантаженої, за яку термін оплати не настав, і продукції на відповідальному зберіганні у покупців відповідно на початок і кінець планового року, грн..

Обсяг реалізованої продукції з урахуванням виконання плану поставок (РПп) обчислюють:

$$РПп = Рп - \sum{Nі} * Ці, грн.,$$

ΣNі * Ці – вартість недопоставленої продукції, грн.

Обсяг чистої продукції підприємства (ЧП) обчислюється за формулою:

$$ЧП = ТП – (М + А), грн.,$$

М – матеріальні витрати на виробництво продукції, грн.; А – сума амортизаційних відрахувань.

Незавершене виробництво — це продукція, яка перебуває на різних проміжних стадіях виробничого циклу. Вона включає надходження матеріалів зі складу в цех та їх перебування у виробничому процесі до моменту здачі виробів на склад готової продукції. Значить, до незавершеного виробництва належать предмети праці, які знаходяться в процесі транспортування, а також напівфабрикати на цехових складах. Розміри незавершеного виробництва залежать від обсягів виробництва продукції, тривалості виробничого циклу тощо. Обсяг реалізованої продукції включає вартість усіх готових виробів, що були поставлені покупцям і оплачені ними, та вартість інших виконаних робіт, котрі входять в товарну продукцію.

Вартість робіт непромислового характеру до обсягу реалізації не входить.

Обсяг реалізованої продукції вимірюється в діючих оптових цінах підприємства, а при розрахунку прибутку від реалізації — також за собівартістю. Цей показник враховує результати реалізаційної діяльності. Тому він має особливе значення в умовах ринку і є основним при визначенні показників фінансового плану (прибутку, потреби в оборотних засобах).

Обсяг реалізованої продукції з урахуванням виконання плану поставок розраховують, як вартість реалізованої продукції за вирахуванням вартості недопоставленої продукції.

Інколи застосовуються при розробці виробничої програми наступні показники:

  • нормативна вартість обробки;
  • нормативна заробітна платня;
  • нормативна чиста продукція.

Аналіз виробничої програми проводиться за динамікою обсягу випуску продукції, за номенклатурою й асортиментом, ритмічністю роботи підприємства, якістю продукції, резервах росту виробництва. Найбільш важливими та узагальнюючими показниками серед вищенаведених є показники обсягу випуску та реалізації продукції.